Вдалий штурм вавилово призвів до накату на Сіністок, захоплення цього міста значно змінить ситуацію на фронті, дозволивши розпочати наступ на Нову Петрівку.
Місто Білоозерськ було здане практично без бою, і тривалий час бої тут не велися. Однак, Чорноруські сили планують відбити це село у Тріастану. Мер Грегор Кічинський, ставленик окупаційної влади і колишній громадянин Чорнорусі, тепер очолює місто.
Операція "Бур" була спланована для деблокування сил у Чернарусі на аеродромі. Захоплення хоча б заводів у Виборі призведе до звільнення сил, що залишилися на аеродромі. Однак Триастан вже встиг накопичити певні сили. Знищення радара дозволило ненадовго вивести з ладу систему ППО Триастана, що дозволить союзникам підтримати цю операцію авіацією.
Після невдачі Чорнарусі в Аеродромі центром наступу стало Вавилове. Втрата контролю над ним значно вдарить по обороноздатності Тріастанської армії. У той же час все більш і більш жорстоких битв у Південному Загорії призводить до закликів ООН припинити вогонь, судячи з усього США планують заморозити конфлікт.
Активна підтримка місцевих сепаратистів виявилася частиною плану армії Чернарусі з дестабілізації міста. Напрямок на Білоозерськ опинився під масованим і несподіваним штурмом сил Чернарусі. Після трьох тижнів запеклих боїв противник був змушений відступити зі східної частини міста, що дозволило почати підготовку до штурму окопів на західному березі річки. Перемога в Білоозерську відкриє можливості для подальших наступальних дій та змусить Триастан відступити з північно-західного фронту. Це дозволить перекинути краще підготовлені сили на південнозагірський напрямок і, можливо, розірвати оточення на аеродромі.
Але це сталося, Чернарусь Настає в Горах і це дивує адже до цього вважалося неможливим. Мабуть, зараз Чернарусь впевнена в силі своїх воїнів.
Обидві сторони вже значно виснажені в регіоні. Триастан накопичує сили для фінального штурму аеродрому, а Чернаруська армія всіляко намагається цьому завадити.
І ось, після місяця запеклих боїв, армія Чернарусі вирушає на штурм аеродрому, щоб повернути його під свій контроль. Відвоювання аеродрому стане нищівним ударом для фронту Тріастана. Перший сніг вже випав, і ця битва обіцяє стати легендарною!
Бої вже йдуть третю добу. Солдати натхненні, а сили Чернаруської армії готові прийняти бій. Противник, кажуть, озброєний до зубів завдяки своїм північним товаришам. Що ж, ми не гірші, нашу групу розгортають у селищі “Лопатине”, хотілося б вижити сьогодні. Кажуть, сьогодні нас будуть артилерією бомбити, потріпані сили тероборони виводять з цієї місцевості. У ворога багато всього: артилерія, засоби зв'язку, взагалі все, що тільки можна уявити. Кажуть, наші бюрократи домовляються з Вашингтоном про допомогу і, можливо, скоро нам вирішать проблеми зі зв'язком. А поки що, мамо, побажай мені удачі. Chernarus v srdci! V srdci navždy! (Чернарусь в серці! В серці назавжди!) Безіменний Солдат Чернаруської армії.
Минуло вже два тижні з моменту, як Тріастанська армія оточила залишки Чорнаруської армії. Тріастан зібрав там великі сили і готує штурм Казарм Аеродрому. Місцеві сили підготувалися і будуть триматися, але ніхто не може сказати, скільки вони протримаються. Тому було поставлено завдання відволікти сили Тріастана ще одним наступом на Південнозагорському фронті. Очі світової спільноти спрямовані на Казарми Аеродрому, де в оточенні знаходяться колишні строковики. Від успіху цієї операції значною мірою залежать поставки з Заходу для Чорнарусі та шанси на контрнаступ.
Контрнаступ чернарусі триває, завдання поставлено взяти село Гришино. Кажуть, що Триастан починає просувати тему "Переговорів" на міжнародній арені, можливо, вже зараз Триастан прагне заморозити конфлікт.
Після перемоги Тріастану в битві за Лопатіно, Тріастан розвиває успіх. Контроль над висотою Заболоття дозволяє наступати в бік Богатирки та замку Крона, де армія Чернарусі організувала Оперативний штаб угруповання "Захід" у регіоні Південного Загір'я. Контроль над замком дозволить розвинути успіх у цих лісах, а також просунутися до Лісопилки та Мишкино.
Наступ був надзвичайно успішним для Чернарусі. Тепер командування має на меті закріпитися на півночі міста і спробувати оточити поселення.
Бої вже йдуть третю добу. Солдати натхненні, а сили Чернаруської армії готові прийняти бій. Противник, кажуть, озброєний до зубів завдяки своїм північним товаришам. Що ж, ми не гірші, нашу групу розгортають у селищі “Лопатине”, хотілося б вижити сьогодні. Кажуть, сьогодні нас будуть артилерією бомбити, потріпані сили тероборони виводять з цієї місцевості. У ворога багато всього: артилерія, засоби зв'язку, взагалі все, що тільки можна уявити. Кажуть, наші бюрократи домовляються з Вашингтоном про допомогу і, можливо, скоро нам вирішать проблеми зі зв'язком. А поки що, мамо, побажай мені удачі. Chernarus v srdci! V srdci navždy! (Чернарусь в серці! В серці назавжди!) Безіменний Солдат Чернаруської армії.
Після захоплення Лопатіно Триастанська армія продовжує наступ на місто Виборг. Заволодіння цим містом може призвести до оточення сил Чернарусі, що утримують аеропорт. Це значно прискорить хід подій на користь Триастана і створить умови для подальшого успіху у війні.
